Прийняття Верховною Радою України 13.04.2012 року нового Кримінально- процесуального кодексу України (далі –КПК) - великий крок влади в справі модернізації правової системи України.
Новий КПК України опублікований 19 травня 2012 року в газеті «Голос України» та набув чинності 19 листопада 2012 року.
Історія створення КПК України починає свій відлік з моменту прийняття Верховною Радою України в 1992 році постанови про схвалення "Концепції судово-правової реформи в Україні" та створення того ж року першої робочої групи з напрацювання нового КПК.
Додатковим стимулом до реформування КПК став вступ України до Ради Європи, коли вона взяла на себе зобов’язання щодо прийняття нового КПК.
Суспільством прийняття та введення в дію зазначеного документу сприймається доволі неоднозначно. Вистачає як прихильників, так і противників реформи кримінального процесу (у томі вигляді, що була запропонована у новому Законі). Але усі сторони погоджуються на тому, що діюча система кримінального законодавства, яка була введена в дію ще в далеких 60-х роках минулого століття, давно себе вичерпала і не відповідає духу часу і тим демократичним принципам, що проголошені в Україні Конституцією 1996 року.
Як вбачається із самого Кримінально-процесуального кодексу України, основним завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
На виконання зазначених завдань, Кримінально-процесуальний кодекс України містить чимало нововведень на основних з яких доречно буде зупинитися детальніше.
Найбільш прогресивним положенням підписаного документу є спроба зрівняти права захисту та обвинувачення у кримінальному процесі. Зокрема, передбачено, що після закінчення досудового слідства прокурор буде зобов’язаний повідомити про це підозрюваного, його захисника та надати доступ до всіх матеріалів зібраних під час його проведення. У разі порушення даної норми, суд не братиме до уваги матеріали, що не були невідкриті захиснику та підозрюваному в порядку передбаченому законом. Таким чином, кожна із сторін матиме рівні можливості в доведенні перед судом винності або невинності особи у вчиненні злочину.
Заслуговує на увагу положення ст. 45 КПК, згідно з якими захисником особи в кримінальному процесі може бути виключно адвокат. При цьому захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Ще одним плюсом нового Закону є спрощення бюрократичних процедур. Так, стадія порушення кримінальної справи скасовується, а замість неї вводиться Єдиний реєстр досудових розслідувань, до якого вноситимуться усі повідомлення про кримінальні правопорушення. Введення даного Реєстру повністю скасовує можливість відмови реєстрації звернення громадянина правоохоронними органами за надуманими причинами. Ліквідовується також можливість повернення справи судом на додаткове розслідування.
Слідчий суддя - одна з найбільш революційних новел КПК. Після запропонованих новим КПК змін суд узагалі набуває першорядного значення, і цілком природно, що слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі. Особливо на стадії досудового слідства. Адже більшість питань вирішується не прокурором або слідчим, а саме слідчим суддею за участю сторони захисту.
Відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення тих же обшуків, виїмок, ексгумації трупа, про накладення арешту на кореспонденцію, і т.д., і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Після набрання кодексом чинності подібні питання вирішуватимуться в судовому засіданні — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуться ці дії, отримають право оскаржити їх. Для простого громадянина головний плюс — це відкритість, публічність процедури.
Новим для українського правосуддя стане і суд присяжних, який братиме участь у розгляді справ з особливо тяжких злочинів.
Не можна не зупинитися також на новій системі запобіжних заходів, передбачених законодавцем. Зокрема до останніх відносяться: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. Причому тримання під вартою визнано винятковим заходом, який застосовуватиметься лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам провадження по кримінальній справі, передбачених Законом. Дані зміни дозволять знизити кількість затриманих осіб, що тримаються під вартою під час досудового слідства.
Запроваджується можливість проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення під час досудового розслідування.
Новий КПК застосовує у своєму тексті також поняття «кримінальний проступок» - правопорушення невеликої тяжкості, що не становить серйозної загрози для суспільства, і основне покарання за яке передбачає штраф. Це означає, що у зв’язку з реформою кримінального процесу в Україні планується також реформувати в певній мірі і кримінальне право. Зокрема у Верховній Раді уже зареєстровано законопроект «Про кримінальні проступки», який планується прийняти в найближчому майбутньому.
Поява в кримінальному процесі можливості укладати угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Звичайно, прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України потягнуло безліч змін до низки нормативних актів України, що знайшли своє відображення у Законі N 4652-VI від 13.04.2012 р., більша частина якого набере чинності з дня набрання чинності КПК.
Загалом змін зазнають понад 70 нормативних актів, серед яких: Кримінальний, Кримінально-виконавчий, Цивільний, Цивільно-процесуальний кодекси України, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кодекс адміністративного судочинства України, Закони "Про судоустрій і статус суддів", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про прокуратуру", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про попереднє ув'язнення"
Керівник апарату суду В.В.Журавльова
23/11/2012
_03_03.png)
